Перевод: с английского на все языки

со всех языков на английский

предмет розмов

См. также в других словарях:

  • коник — а, ч. 1) Зменш. пестл. до кінь 1). •• Морськи/й ко/ник риба, голова якої схожа на кінську. 2) перен., рідко. Те саме, що вибрик 2). •• Викида/ти ко/ники робити дивні, несподівані вчинки; робити вибрики (у 2 знач.) …   Український тлумачний словник

  • о — I невідм., с. Дев ятнадцята літера українського алфавіту на позначення голосного звука о . II прийм. із знах. і місц. в. Сполучення з прийм. о виражають: Часові відношення: 1) з місц. в. Уживається для точного або приблизного означення години,… …   Український тлумачний словник

  • об — прийм. із знах. і місц. в. Сполучення з прийм. об виражають: Часові відношення: 1) з місц. в. Уживається для точного або приблизного означення години, коли відбувається дія (тільки перед голосним); о. 2) із знах. і місц. в., рідко. Уживається для …   Український тлумачний словник

  • Южно-русская литература — I. Вступление. Это название употребляется здесь не в смысле географическом; оно применяется не к литературе (вернее литературам) юга России, а к литературе одной из славянских этнических особей, именуемой также малорусской, русинской или… …   Энциклопедический словарь Ф.А. Брокгауза и И.А. Ефрона

  • вухо — а, с. 1) Орган слуху й рівноваги в людини та хребетних тварин. Внутрішнє вухо. || Зовнішня хрящова частина органа слуху; вушна раковина. Надрати вуха. •• Тонке/ ву/хо добрий слух. Туге/ ву/хо поганий слух. 2) перен., розм. Про людину, яка… …   Український тлумачний словник

  • зводити — I зв одити і рідко ізво/дити, джу, диш, недок., звести/, зведу/, зведе/ш і рідко ізвести/, веду/, веде/ш; мин. ч. звів, звела/, звело/, рідко ізві/в, ізвела/, ізвело/; док., перех. 1) Ведучи, допомагати кому небудь або змушувати когось сходити… …   Український тлумачний словник

  • оце — част. 1) вказ. Указує на кого , що небудь (іноді супроводжується вказівним жестом). || Указує на предмет, що його кому небудь дають, пропонують. || Указує на факт, подію і т. ін., що безпосередньо передували розмові. 2) підсил. Уживається для… …   Український тлумачний словник

  • поминати — I а/ю, а/єш, недок., пом яну/ти, ну/, не/ш, док., перех. і без додатка. 1) Віддаючи шану, називати кого , що небудь. •• Не помина/ти ли/хом кого а) не згадувати про когось погано; б) ввічлива форма прощання з ким небудь. Помина/ти (пом яну/ти)… …   Український тлумачний словник

  • пункт — у, ч. 1) Певне місце у просторі, на земній поверхні. || Місце, що має певне призначення, використовується для яких небудь цілей, є метою чогось. || Місце, заселене людьми (місто, село і т. ін.). || Місце, приміщення, спеціально пристосоване,… …   Український тлумачний словник

  • рана — и, ж. 1) Пошкодження тканин тіла або внутрішніх органів людини, тварини чим небудь. •• Асепти/чні ра/ни операційні рани, які заподіюються в умовах збереження принципів асептики і антисептики. Вогнепа/льні ра/ни рани, які виникають внаслідок дії… …   Український тлумачний словник

  • слово — а, с. 1) Мовна одиниця, що являє собою звукове вираження поняття про предмет або явище об єктивного світу. || Заклинання, що, за марновірним уявленням, має магічну силу. || В обчислювальній техніці – послідовність символів ( літер ) для… …   Український тлумачний словник

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»